Проблема мови, або Хворий язик


Нещодавно задавсь ось яким питанням: якою мовою розмовляють люди в певній країні?
Загалом, усіх людей, що зараз перебувають в будь-якій країні можна поділити на дві групи:


постійного проживання: тимчасового проживання:
  • громадяни цієї держави,
  • люди з дозволом на постійне проживання,
  • люди з постійною роботою (хочуть постійного проживання);
  • туристи,
  • люди з тимчасовою роботою (заробітчани),
  • втікачі (мігранти).
В принципі, великої різниці між ними немає (з огляду на мову, якою вони розмовляють). І одні, і другі можуть розмовляти кількома мовами. Державною — для спілкування в межах країни (людям постійного проживання без неї нікуди; туристи — тут, як вийде, буває, що знають, то й спілкуються). Також розмовляють рідною — мовою, яка відповідає національній приналежності (до прикладу, мої друзі, що народились за кордоном, але мають українське коріння, спілкуються мовою пращурів у сім’ї, щоб не забувати й навчати дітей). І нарешті, міжнародна, або будь-яка іноземна, якою володію, — тут все зрозуміло — щоб, хоч якось, порозумітись в ЧУЖІЙ КРАЇНІ, потрібно використовувати усі свої лінгвістичні знання. Хтось використовує англійську (як міжнародну), хтось французьку, хтось німецьку, хтось російську…

От тепер питання: Ви, українці, якого дива розмовляєте російською в Україні у спілкуванні з українцями? Важко порозумітись? Русифікували за часів СРСР (і не тільки)? Та й нехай, але чому ж за 28 років так і не вивчили українську? Бо, якщо ви вважаєте російську рідною — мені здається ви, або не в тій країні живете, або вам варто змінити національність, і будете у нас туристами чи гостями. Бо громадяни моєї країни ТОЧНО знають відповідь на питання “А какая разніца на каком язикє?”

Недавно Верховна Рада України прийняла закон про державну мову. З одного боку, я вважаю, що це дуже добре для України, а з іншого, це ж де таке бачили, щоб для захисту (читай нормального використання) ДЕРЖАВНОЇ мови потрібно видавати закон? Закони про мову в інших країнах приймають швидше для захисту мов національних меншин. А ми нашу рідну державну повинні законом захищати? Конституції вже мало, чи ніхто не розуміє визначення “ДЕРЖАВНА МОВА”?

Звісно, що наша історія дала добрячий відбиток на мові, сам часто вживаю русизми, калькую фрази, використовую закріплені в мозку російськомовні цитати, особливо, з фільмів чи мультиків… Але я намагаюсь викорінювати це.

Хочу, паралельно відповісти окремим знайомим, з якими мав дискусії про мову.

* Щодо “в державних установах — державною, а в сім’ї та приватній бесіді — хоч на китайській”. А між ким відбувається ця приватна бесіда і яка це сім’я? Українська? Тоді чому вам простіше спілкуватись іноземною?

* Щодо відповідності публічних розмов закону, за який недавно проголосували. Знову ж таки, з якого дива українці між собою мали б спілкуватись іноземною?

Завжди радий критиці та відкритий до дискусій!

Ліцензія Creative Commons
Ця стаття поширюється на умовах Creative Commons ShareAlike 4.0 – копіювання матеріалу лише з посиланням на джерело.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (проголосувало: 3, оцінка: 5,00 з 5)
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *